Виховна робота

Сучасний навчально-виховний підхід у дошкільному закладі має на меті здійснювати збалансований розвиток дитини, сприяти формуванню у неї елементарний форм життєвої компетентності, а також неухильно вдосконалювати, реалізовувати фізичний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, пізнавальний та художньо-естетичний потенціал малюка.

Мовленнєвий розвиток дошкільника має особливе значення у формуванні особистості, адже мовлення дитини визначає великою мірою її інтелектуальний, комунікативний та загальнокультурний рівень. Отже, завдання педагога – активізувати мовленнєвий розвиток малюка, спрямувати цей процес у потрібне русло, сприяти закріпленню у дітей мовленнєвої культури та грамотності.

Дитина п’ятого року життя має досить значний словниковий запас, що постійно поповнюється. В активному словнику малюка представлені майже всі частини мови, вона вже здатна добирати до заданих слів синоніми, антоніми, роботи порівняння. У цей віковий період активно формується граматична будова мовлення дитини, а саме: вміння правильно змінювати слова, узгоджувати їх з іншими словами згідно зі змістом речення, встановлювати слово утворювальні зв’язки. Чотирирічний малюк застосовує в мовленні складні речення, швидкими темпами, відбувається також і розвиток звукової культури. Вихованці охоче беруться до римування та словотворення, експериментують зі словом, а іноді навіть вигадують власні «дитячі» слова.

У зв’язку з цим важливим є розширення кола спілкування дитини, урізноманітнення її діяльності, формування вміння слухати та зосереджувати свою увагу на змісті почутого, на тому чи іншому слові як смисловій одиниці мовлення, удосконалення фонематичного слуху малюка (сприйняття та виділення у слові окремого звуку), інтонаційної виразності мовлення, звуковими тощо.

Якими ж мають комплексні заняття, спрямовані на удосконалення мовленнєвих навичок трирічної дитини? Відомо, що провідною діяльністю дітей, особливо молодшого дошкільного віку, є гра. Отже, у процесі занять доцільно використовувати різні форми дитячих ігор – дидактичних, пізнавальних, рухових, рольових тощо. Комплексне заняття повинно включати в себе різні види й типи ігор. Добрим помічником у цьому вихователю стає дитяча книжка. Художнє слово (будь то фольклорні твори чи віршики, казки й оповідання вітчизняних письменників та поетів) пробуджує в малят пізнавальний інтерес до рідної мови, розвиває цікавість до літературного сюжету, вчить уважно слухати, добре запам’ятовувати, а потом відтворювати зміст твору.

На зміну роботи з художнім текстом у процесі заняття має приходити рухова гра, завданням якої є зміна типу діяльності малят та закріплення навичок та умінь, набутих дітьми раніше (наприклад, під час дидактичних ігор або артикуляційних вправ тощо). Закінчувати таке заняття може плавним переходом до наступного виду діяльності вихованців: музичної, образотворчої, театральної тощо.

Такий підхід позитивно впливає на емоційний, психологічний стан малят. Заняття перетворюється на невеличке сценічне дійство, яке, поєднуючи різноманітні види й типи ігрової діяльності, сприймається малюками з радістю та інтересом. Діти не стомлюються під час заняття, добре засвоюють новий матеріал та вправляються у повторенні раніше вивченого.

Розробки комплексних занять вихователь може використовувати як у повному обсязі, так і фрагментарно – усе залежатиме від рівня розвитку та підготовленості дітей групи. Якщо деякі ігри або завдання виявляються надто складними для малят, їх можна виключити або спростити. Більш підготовленим дітям слід запропонувати складніший ігровий матеріал.

Кожне заняття об’єднує кілька основних видів діяльності малят, провідною серед яких є, звичайно, мовленнєва. Протягом заняття діти спочатку вчаться сприймати словесну (чи наочну) інформацію, а потім реалізують навички активного мовлення. Такий тип роботи з малятами, як правило, має становити основну частину заняття. Рухові ігрові вправи, музичні ігри, веселі фізкультхвилинки допомагають дитині не відволікаючись від теми заняття розслабитися, трохи відпочити, а також сприяють розвитку артистизму, творчої уяви.

Таким чином, діти водночас і граються, і навчаються. Вони вчаться бути уважними слухачами і добрими співрозмовниками, відповідати на запитання і формулювати їх, описувати предмети, називати дії, ознаки, властивості тощо. Відповідно місце в запропонованих розробках посідають ігри, спрямовані на формування чіткої та правильної артикуляції (адже в трирічному віці діти часто вимовляють звуки, зокрема сонорні та шиплячі, нечітко або взагалі не можуть правильно вимовити їх). Це – скоромовки, чистомовки, спеціальні артикуляційні ігри тощо.